Українська дитяча література давно перестала бути лише набором казок, які ми пам’ятаємо зі шкільних років. Сьогодні це великий та надзвичайно різноманітний світ: пригодницькі повісті й фентезі, книжки-картинки, історичні романи, поезія, теплі сімейні історії та тексти, які допомагають говорити з дітьми про складні речі.
Українські письменники вміють розсмішити маленького читача, захопити його пригодою, познайомити з історією країни, а іноді — дуже делікатно допомогти прожити страх, втрату чи зміни. Ми обрали 10 авторів, із творчістю яких варто познайомитися дітям і дорослим. Це не рейтинг, а радше маршрут українською дитячою літературою — від уже культових імен до сучасних авторок, чиї книжки лише формують нову читацьку традицію.
Володимир Рутківський
Якщо потрібно довести дитині, що українська історія може бути не менш захопливою за найкраще пригодницьке фентезі, варто почати з Володимира Рутківського.
Найвідомішою його роботою стала історична серія «Джури», перші три книги якої — «Джури козака Швайки», «Джури-характерники» та «Джури і підводний човен» — принесли авторові Національну премію України імені Тараса Шевченка у 2012 році.
Рутківський писав про минуле не як про набір дат і прізвищ. Його історія — жива: з небезпеками, гумором, дружбою, сміливими героями та справжнім духом пригод. Окрім «Джур», варто звернути увагу на «Сторожову заставу», «Гості на мітлі», «Бухтика з тихого затону» та історичний роман «Сині Води».
Леся Воронина
Шпигуни, таємниці, фантастичні істоти, небезпечні місії й багато гумору — Леся Воронина чудово знає, як перетворити читання на пригоду.
Письменниця, перекладачка та радіоведуча створила цілий ряд популярних дитячих творів, серед яких «Суперагент 000», «Таємниця золотого кенгуру», «Таємниця пурпурової планети», «Прибулець з країни Нямликів». Вигадувати фантастично-пригодницькі історії, за її власними спогадами, вона почала ще в дитинстві.
Її книжки особливо добре працюють із дітьми, які переконані, що «читати нудно»: події розгортаються швидко, небезпека майже завжди сусідить із жартом, а героям складно не співпереживати.
Сашко Дерманський
Одне з тих імен, без яких уже важко уявити сучасну українську дитячу літературу.
Сашко Дерманський уміє робити те, що здається простим лише на перший погляд: по-справжньому смішити дітей. Його «Чудове Чудовисько», історії про Вужа Ониська, серія про Маляку та десятки інших творів сповнені мовної гри, абсурдного гумору, фантазії та дуже впізнаваної авторської інтонації. «Чудове Чудовисько» стало однією зі знакових книжок українського дитліту, а твори Дерманського неодноразово відзначали українські книжкові рейтинги.
Це чудовий вибір для самостійного читання молодшими школярами — і небезпечний для батьків, які сподіваються прочитати дитині «лише один розділ перед сном».
Зірка Мензатюк
Зірка Мензатюк уміє зробити Україну місцем великої пригоди.
Одна з її найвідоміших книг — «Таємниця козацької шаблі», де сімейна мандрівка, загадка, козацька історія, старовинні замки й містика перетворюються на справжній квест. Серед інших відомих творів письменниці — «Київські казки», «Дике літо в Криму», «Відчайдушні вершники» та повість «Як я руйнувала імперію». У 2007 році Зірка Мензатюк була відзначена премією імені Лесі Українки.
Особлива сила її книжок у тому, що українська культура й історія тут не виглядають «навчальним матеріалом». Вони стають простором, який хочеться досліджувати.
Галина Вдовиченко
Якщо у вашій домашній бібліотеці живуть «36 і 6 котів», представляти Галину Вдовиченко, ймовірно, вже не потрібно.
У дитячій літературі письменниця дебютувала книжкою «Мишкові миші» у 2011 році, а згодом з’явилися «Ліга непарних шкарпеток», історії про 36 і 6 котів та інші твори.
Її книжки мають дуже важливу для дитячої літератури рису — вони добрі, але не нудно-повчальні. Через пригоди, кумедні ситуації та яскравих персонажів авторка говорить про дружбу, взаємодопомогу, прийняття інших і здатність знаходити своє місце.
Іван Андрусяк
Поет, прозаїк, перекладач і один із найбільш упізнаваних авторів сучасної української дитячої літератури.
Його «Стефа і її Чакалка», «Вісім днів із життя Бурундука», «Третій сніг», «Зайчикова книжечка» та інші твори дуже різні — від веселих історій для малечі до текстів для старших дітей.
Особливо цікава деталь: «Вісім днів із життя Бурундука» увійшла до міжнародного каталогу визначних дитячих книжок White Ravens 2013, а у 2018 році Іван Андрусяк отримав премію імені Лесі Українки за «Зайчикову книжечку» та «Третій сніг».
У його текстах багато тонкого гумору й поваги до маленького читача. Автор не намагається говорити з дитиною «згори» — і саме тому йому віриш.
Оксана Лущевська
Оксана Лущевська цікава ще й тим, що дивиться на дитячу книжку одразу з кількох боків: вона письменниця, перекладачка та дослідниця дитячої літератури.
Серед її книжок — «Про кита», «Інший дім», «Друзі за листуванням», «Вітер з-під сонця», «Сем, без проблем», «З води у воду» та інші. Її твори тричі потрапляли до коротких списків «Книги року BBC», а «Вітер з-під сонця» у 2017 році увійшов до каталогу White Ravens.
Лущевська часто пише про сучасних дітей такими, якими вони є: з їхніми родинами, невпевненістю, захопленнями, дружбою, пошуком себе та світом, який не завжди вкладається у прості схеми.
Катерина Бабкіна
Катерину Бабкіну більшість дорослих читачів знає насамперед як поетку й авторку прози. Але в її бібліографії є й особливі книжки для дітей.
Серед них — «Гарбузовий рік» та «Шапочка і кит». Друга розповідає про хлопчика, який проходить лікування від лейкемії, і його дивовижного друга — кита. Це приклад того, як дитяча література може говорити про надзвичайно складні речі делікатно, чесно й без зайвої драматизації.
У 2016 році «Шапочка і кит» отримала спеціальну відзнаку БараБуки «Книжка, що рятує». Видання також було пов’язане з благодійною ініціативою на підтримку дітей з онкологічними захворюваннями.
Олександра Орлова
Олександра Орлова — письменниця й перекладачка, у книжках якої особливо добре відчувається любов до затишку, казки та маленьких чудес, що можуть ховатися у звичайному житті.
Після переїзду до США у 2013 році вона написала свою першу книжку «Подорож до країни Мурвіль», а сьогодні її бібліографія налічує понад два десятки авторських видань і публікацій у збірках.
Читачі Chitarium добре знають Олександру Орлову за книжками «Різдвяні казки пані Софії», «Ключ до всіх дверей» та «Чарівне горнятко». «Ключ до всіх дверей» поєднує фентезі, пригоди й казкові мотиви, тоді як «Різдвяні казки пані Софії» створюють той особливий книжковий затишок, до якого хочеться повертатися щозими.
Окрім власних творів, Олександра працює з дитячою літературою і як перекладачка — тож її ім’я можна зустріти ще на багатьох знайомих читачам книгах.
Лариса Камінська
У творчості Лариси Камінської текст та ілюстрація існують як одне ціле: вона сама пише й ілюструє свої історії, створюючи дуже впізнавані, світлі книжкові світи.
У Chitarium вийшла її «Секрети чарівних подарунків» — різдвяна історія, яка через казку говорить із дитиною про уважність до інших, щедрість і справжню цінність подарунка. Книга отримала схвальні відгуки фахівців із дитячої літератури саме за те, що тема людських взаємин у ній розкривається ненав’язливо й через захопливий сюжет.
А у 2026 році в Chitarium з’явилася «Агата у Джерельному саду» — казкова повість про дев’ятирічну дівчинку, чиє звичне життя змінює війна. Чарівний Джерельний сад стає для неї місцем, де фантазія допомагає осмислювати страх, втрату, дорослішання, дружбу та надію. Ілюстрації до книги також створила сама Лариса Камінська.
Це хороший приклад того, якою може бути сучасна дитяча книжка про непростий досвід: вона не приховує реальність, але знаходить для розмови з дитиною зрозумілу й безпечну мову казки.
Українська дитяча література, яку варто відкривати
Ці десять імен — лише початок. Сучасна українська дитяча література значно більша: у ній з’являються нові голоси, жанри й теми, а поруч із ними живуть книжки авторів, які вже стали сучасною класикою.
І, мабуть, найцікавіше сьогодні спостерігати саме за її різноманіттям. Одна українська книжка може змусити дитину сміятися з чудовиська, інша — вирушити на пошуки козацької шаблі, третя — замислитися над почуттями іншої людини, а четверта — знайти трохи світла тоді, коли навколишній світ став надто складним.
Саме з таких книжок і складається читацьке дитинство. А іноді — любов до літератури на все життя.