Історія виникнення коміксів: від перших штрихів до сучасності

Світ коміксів — це невичерпний резервуар розваг і мистецтва, який завоював серця читачів усього світу. Протягом десятиліть цей неповторний жанр еволюціонував від скромних початків до потужного засобу вираження культури та суспільства.

Від меморіальних плит до перших супергероїв

Людство з ранніх часів використовувало ілюстрації для створення зв’язного оповідання, чи то єгипетські ієрогліфи, грецькі фрески чи середньовічні гобелени, але історія коміксів у сучасному розумінні цього слова бере початок у середині XVIII століття. Поява коміксів тісно пов’язана з політичним та соціальним життям суспільства, якщо раніше ілюстраціями супроводжувалися в основному релігійні тексти, то автори Епохи Просвітництва почали малювати сатиру та гумор. Одним із таких авторів став англійський художник та ілюстратор Вільям Хогарт (1697 – 1764). Прагнучи викрити пороки сучасного суспільства, Хогарт створював цілі цикли картин і гравюр, об’єднаних спільною історією, наприклад, “Кар’єру мота” та “Модний шлюб”. 

Наступний етап у розвитку коміксів припав на масове поширення газет та журналів. Видавці швидко зрозуміли, що ілюстрації стануть наочним способом коментування навколишньої реальності. Незабаром історії в картинках стали постійними гостями більшості видань. Художники не боялися експериментувати з форматом і почали створювати цілі цикли ілюстрацій, об’єднаних загальним сюжетом. Починаючи з другої половини XIX століття, у подібних циклах сформувалися свої герої та другорядні персонажі, що з’являлися у виданні на регулярній основі.

Автори не боялися експериментів. Швейцарський карикатурист Родольф Тепфер, автор “Пригод Обадаї Олдбака”, розміщував текстові підписи під малюнками, німецький поет-гуморист Вільгельм Буш мав величезний вплив на сучасників і нащадків завдяки своєму твору “Макс і Моріц”, в якому чорно-білі ілюстрації супроводжувалися віршами, Річард Ф. Аутколт ввів у широкий вжиток використання “хмарок” для відображення слів і думок персонажів. Створені Аутколтом серії “Алея Хогана”, “Жовтий малюк” (до речі, саме від цього коміксу пішло словосполучення “жовта преса”) та “Бастер Браун” вважаються першими традиційними коміксами.

Золотий вік та розширення горизонтів

До 1929 комікси вважались виключно доповненням до вже наявних газет і журналів, також їх не можна було купити окремо, але в 1929 ситуація змінилася. У видавництві Dell вийшов перший номер журналу Funnies, в якому передруковувалися кращі газетні історії з однойменного щоденного стрипу. Через п’ять років видавці почали друкувати в журналах оригінальні оповідання, а в 1938 році ринок коміксів змінився назавжди з виходом першого номера Action Comics, на обкладинці якого красувався один із найкультовіших коміксних героїв усіх часів — Супермен. З його появою почалася епоха, яку пізніше назвуть Золотим віком коміксів.

На початку п’ятдесятих років, із масовим поширенням телебачення, популярність коміксів пішла на спад. Практично всі історії про супергероїв зів’яли на початку п’ятдесятих років, на зміну їм прийшли вестерн, наукова фантастика, містика, детектив та романтика. У 1954 році психіатр Фредрік Вертам авторитетно заявив, що комікси погано впливають на молодь, ведуть до зростання підліткової злочинності та сотень інших гріхів. Під впливом громадськості видавці змушені були випустити спеціальний Кодекс Коміксів, який чітко прописував заборонені та дозволені теми. Поява Кодексу повністю знищила детективні комікси та жахіття, призвела до закриття ряду видавництв і опосередковано вплинула на ренесанс супергеройського жанру, який з початком шістдесятих років почав активно розвиватися і на довгі роки завоював передове місце на ринку. До Бетмена і Супермена, одним з небагатьох героїв, що вціліли з часів Золотого століття коміксів, додалися Флеш, Зелений ліхтар, Людина-Павук, Месники, Тор, Залізна людина, доктор Стрендж, Фантастична четвірка та багато інших культових персонажів.

У шістдесяті роки вперше з’явилися такі фестивалі як Комік-Кон. Сьогодні це великі події, які готують анонси, прем’єри та гучні оголошення, на них представлені найбільші кінокомпанії та видавництва книг, коміксів та відеоігор, а серед відвідувачів зазвичай досить багато зірок. 

Далеко не всім авторам жанру було цікаво випускати історії, обмежені Кодексом Коміксів, тому крім звичайних журналів виходило безліч фензинів, аматорських та неофіційних видань, на сторінках яких автори могли не боятися цензури та підіймати соціальні, політичні та філософські теми, які їх хвилюють.

У середині вісімдесятих років індустрія коміксів пережила своєрідний Ренесанс — саме тоді з’явилися автори, які заново визначили межі жанру і перетворили історії про супергероїв із веселих картинок на похмурі, часом навіть лячні розповіді про людей з понівеченою долею. Особливо плідним вийшов відрізок з 1985 по 1987 роки, коли з інтервалом всього в кілька місяців у продаж надійшли “Міраклмен” Алана Мура, “Повернення Темного лицаря” Френка Міллера, “Маус” Арта Шпігельмана та інші.

Сучасні реалії та глобальний вплив

З настанням цифрової ери комікси перетворилися в глобальне явище. Вони виходять за рамки друкованих видань, завойовуючи інтернет і соціальні мережі. Від “webtoons” до власних проєктів художників, сучасні комікси стають доступними для кожного, розширюючи світовий вплив та дозволяючи талановитим творцям знаходити аудиторію по всьому світу.

Історія коміксів — це не лише розквіт масової культури, але і дзеркало суспільних змін, мистецького експерименту та відданості творчості. З кожним роком цей жанр вдосконалюється та адаптується до нових реалій, залишаючись важливою складовою сучасного мистецтва та розваг.